| Головна » Статті » Мої статті |
Вінницька область
Вінницька областьОбласний центр — м. Вінниця.Адміністративно-територіальний поділ: 27 районів. Розташована на Придніпровській височині на південному сході та Подільській височині на південному заході. Межує на заході з Чернівецькою та Хмельницькою областями, на півночі — з Житомирською, на сході — з Київською, Черкаською та Кіровоградською областями, на півдні — з Одеською областю. На південному заході Вінниччини, по р. Дністер, на ділянці 202 км проходить державний кордон із Республікою Молдова. Вінницька область належала до Подільських земель. Назва Поділля вперше зустрічається в літописах XIV ст. У 1431—1433 рр. відбувалася війна за Поділля між Литвою та Польщею, унаслідок якої край було розділено між цими державами. Північно-західна частина ввійшла до складу Польщі. 1793 р. землі Брацлавщини й Поділля в складі Правобережної України було возз’єднано з Росією. З 30-х рр. XIX ст. вони становили Подільську губернію. У складі Української РСР Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 р. м. Вінниця Розташоване на березі Південного Бугу. Уперше згадане 1363 р. як фортеця, зведена Федором Коріятовичем. Варіанти походження назви: винокурня; від старослов’янського слова «віно» — «посаг» (Коріятовичів); від назви річки Вінничка, на якій було засноване місто. 1598 р. Вінниця стала столицею Брацлавського воєводства у складі Польщі. 1640 р. місто здобуло Магдебурзьке право. 1790 р. відійшло під владу Росії. Спочатку Вінниця була губернським містом, але 1797 р., після призначення Кам’янця-Подільського центром Подільської губернії, стала повітовим містечком. З 1914 р. Вінниця являла собою адміністративний центр Подільської губернії. З 1932 р. — обласний центр Вінницької області. Винница: активисты не собираются уходить. Пам’ятки: Домініканський монастир, 1624 р.: вул. Леніна, 23. Входив до складу оборонного комплексу Мури XVII ст. Монастир закрито 1831 р. Збереглися костел, печери й оборонна вежа. Єзуїтський монастир, 1610—1617 рр.: вул. Леніна, 17. Входив до складу оборонного комплексу Мури XVII ст. На його території збереглися костел, колегіум, келії. Нині там розміщується філіал краєзнавчого музею. Монастир капуцинів, 1760 р.: вул. Соборна, 12—14. На його території розташовано костел, келії. Фасад у стилі бароко. Збереглися фрагменти настінного живопису XVIII ст. До 1991 р. використовувався як зал органної музики. Зараз це Свято-Преображенський кафедральний собор. Миколаївська церква, 1746 р.: вул. Маяковського, 6. | |
| Переглядів: 419 | |
| Всього коментарів: 0 | |